Не питай!

Не питай! Не питай мене про минуле.

Не варте воно і слова твого.

Не питай, бо знов засумую.

А тобі навіщо воно?

Не питай! Не питай, що було до тебе.

Той час був темним та неживим.

Не питай, це неповага до мене.

Навіщо бути таким, як він?

Не питай! Не питай, що у серці моєму.

Там вихор чуттів і смарагди болі.

Не питай, бо не знаю, що у твоєму.

Якщо вогонь – мовчи. Бо заплачу поволі.

Не питай мене ні про що!

Даруй лиш щастя й букети любові.

Запитай мене як день, настрій, тощо.

І не тримай, мов пташку, в неволі.

В мені ж тліє минуле і зараз,

Досі попіл той жар дає.

Як Фенікс народжується не раз,

Так і любов відроджуючись живе.

24.10.2015.