Темнота
збагачує світи,
Чарує все
довкола німота,
Описують це
все поети,
Доля в них
склалася така.
У цьому
Всесвіті безгранному
Ніхто не
знав, що то за люди,
Що бачили у
бездоганному
Таке, що
хочеться забути.
Вони писали
вічно на папері,
Мрійливо
поглядали в даль,
Замикали
усі в будинку двері
І кутали
себе немов у шаль.
Їх душі
наче плавали у небі,
Вони ж ходили легко по землі,
Вони ж ходили легко по землі,
Але
моментами усі-усі поети
Палили ті
рукописи в огні.
Як горіли
ті папери… Та чому? -
Ніхто
ніколи відповідь не дасть.
Мовчать
усі, поети й я мовчу,
Мабуть,
схотіли дещо приховать.
12.11.2015.
Немає коментарів:
Дописати коментар