Я знаю, що щастя
є.
У тихому «Алло» в
телефоні.
У фразі «На тебе
чекають в фойє».
У хвилюючому
ритмі, що б’є у скроні.
Я знаю, що є
журба.
У сльозах, що
течуть рікою.
У болючих ранах
поміж ребра.
У хвилинах,
наділених самотою.
Я знаю, що є
любов.
У поглядах
близьких душ.
У гомоні птиць
між дерев.
У краплинах
дзеркальних калюж.
19.04.2016.
Немає коментарів:
Дописати коментар