Мам.

Хай для когось я буду жахливою,

Мам, для тебе залишуся кращою.

Хай говорять усі за моєю  спиною,

Щось таке, що злить, будоражить.

Мені якось, мамо, тупо начхати,
В мене єдине сонце і це Ти.

Знаєш, мамо, важко мовчати,

Коли тобі вказують хто ти.

Ти ж знаєш, люба, як важко жити,

Коли штовхають з усіх сторін.

Знаєш, як легко втратити вектор,

Як загубити шлях і забути де він.

Та вибратись із темряви життя

Допомагає лиш один ліхтарик,

І, мамо, світло від нього – віра твоя,

Що дорогою веде мене весь вік.

22.03.2016. 

Романтиці кінець?

Де романтика у віршах?

Де романтика в листах?
Чому нам так мало тиші,

Так мало подиху в вустах?

Де ділись квіти з підвіконня?

Де ділась постіль без спокус?

Чому забулось те кохання,

Яке було цілунком душ?

Де шепіт шекспірівських сонетів?

Де ноти закоханих сердець?

Чому тепер усе це в Інтернеті

І хто нам скаже: романтиці  кінець?

03.03.2016. 

Ось так закінчився фєвраль.

На дворі в нас вогко.

Ось так закінчився фєвраль.

Усім заморозкам,

Мабуть, покладено край.

У нашому ліжку

Давно вже не сходить зима.

Читаючи книжку,
Я звикла спати одна.

Для нас в телефонах

Гудки вже більше не чутно.

І в мегаполісах ми

Загублені власноручно.

В нас сходять не квіти,
А спогади в тьмяних  думках,
Яких ніде не сховати\подіти,
А тільки розвіять, мов прах.

01.03.2016.