Здається.

Здається, ти став примарою,

В небі недоступною хмарою

Чи просто уявним маренням,

Що так погляд затьмарює.

Здається, ти став твариною,
Тією, що боїться бути людиною,

Що так жорстоко дивиться у вічі,

А мені хоч кричи, хоч мовчи,

Не втечу, бо бігти ж вічність.

Здається, я тебе обманюю,

Тебе чарую і маню я,

Запахом своїм задурманюю,

І на вушку співаю «твоя».

Здається, ти мені віриш,

Стаєш посидючим звіром,

Я тебе обіймаю, тішиш,

Відповідаєш палаючим тілом.

15.01.2016.