Кожен з нас писав щоночі свої історії.

Кожен з нас писав щоночі свої історії,

А потім вони якось збувались  удень.

Я не пам’ятаю, як описувала твої очі,

Та і ти забув, який писав колір очей.

Ми вигадали одне одного на папері.

Написавши про мрії кульковою ручкою.

Вони здійснились і тепер стукають в двері,
А що, як не відчинити тому, хто є твоєю долею?

В тебе є чистий аркуш паперу, в мене чорнила.

Давай писати разом нову і спільну сторінку.

Не бійся описати всі, що бачиш, контури тіла,

Роздивись, в нас є час. Давай жити помаленьку.

18.12.2015.